- прохати
- —————————————————————————————проха́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
прохати
Смотреть что такое "прохати" в других словарях:
прохати — а/ю, а/єш, недок., перех. і неперех. Те саме, що просити 1), 2), 4), 5). Прохати порятунку. Прохати пробачення … Український тлумачний словник
веліти — лю/, ли/ш, недок. і док. 1) Давати розпорядження, наказувати. || Прохати, доручати зробити що небудь. || із запереч. не. Забороняти, не дозволяти. 2) перен. Вимагати, вважаючи правильним … Український тлумачний словник
випрохувати — ую, уєш, недок., ви/прохати, аю, аєш, док., перех. Прохаючи, домагатися чого небудь або одержувати щось … Український тлумачний словник
відпрохуватися — і відпро/шуватися, уюся, уєшся, недок., відпроха/тися, а/юся, а/єшся і відпроси/тися, ошу/ся, о/сишся, док. 1) Прохаючи, брати дозвіл у кого небудь, щоб відлучитися з місця роботи, з дому тощо. 2) Прохати про звільнення від чого небудь … Український тлумачний словник
заклинати — а/ю, а/єш, недок., закля/сти/, яну/, яне/ш, док. 1) перех. Промовляючи магічні заклинання, діяти на кого , що небудь, підкоряти своїй волі або чаклунській силі; заворожувати, зачаровувати. 2) перех. Те саме, що проклинати. 3) тільки недок., перех … Український тлумачний словник
запрохати — I див. запрохувати. II а/ю, а/єш, док., перех., розм. Почати прохати … Український тлумачний словник
кландати — аю, аєш, недок., перех., діал., фам. Прохати … Український тлумачний словник
проханий — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прохати. || про/хано, безос. присудк. сл. Проханий гість. Проханий обід. •• Про/хані гро/ші заст. милостиня. 2) у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що небудь, запрошувати кудись;… … Український тлумачний словник
благати — (пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити) … Словник синонімів української мови
просити — I (що, чого, про що, з інфін., зі спол. щоб звертатися із проханням до когось; спонукати кого н. щось зробити), прохати, проситися (з інфін. і без додатка), випрохувати, випрохати (що), шапкувати (про / за що); жадати (чого), домагатися (чого… … Словник синонімів української мови
